Конкурс малюнків

         24 серпня - День Незалежності України. До цього свята  сільський бібліотекар Галина Панасюк та директор будинку культури Лариса Мороз провели історичну годину  "Я більшого щастя не хочу, щоб лиш Україна міцніла й цвіла" та конкурс малюнків на асфальті "Держава славна - Україна". 

Вони розповіли про тернистий шлях  нашої країни  до незалежності, про її історичне минуле і про сьогодення. На жаль ще зараз продовжується боротьба за свою країну. Разом із Павлом Ярославовичем Герасимюком, татом нашого Героя-земляка, положили квіти до пам’ятника Тарасу Герасимюку. Хвилиною мовчання вшанували його пам’ять. Лариса Мороз прочитала свій вірш, присвячений пам’яті Тарасу.

       Повернувшись до будинку культури свято продовжилось. На вулиці лунала музика і  діти залюбки взялися малювати. Всі старались, тому перемогла дружба. На завершення свята Галина Панасюк та Лариса Мороз організували дітям солодкий стіл.

День Незалежності України

Кожна держава має три найголовніші символи: Гімн, Прапор та Герб.
                       "Синьо-жовтий прапор маєм -
                       Синє небо, жовте жито.
                       Прапор свій оберігаєм
                       Він - святиня."
Державний прапор - це найдорожчий символ, за який і сьогодні найкращі сини України ведуть боротьбу із ворогом у зоні АТО за свободу та незалежність нашої країни.

     23 серпня в будинку культури села Городище відбувся тематичний вечір " Ми віримо в майбутнє твоє, Україно!", приурочений до Дня Державного Прапора  та Дня Незалежності України. З вітальним словом виступила сільський голова Світлана Василівна Соколюк.

Учні 8 класу Городищенської ЗОШ розповіли історію  Прапора України, а вокальний колектив "Любисток" подарував пісенні вітання.

На завершення свята провели флешмоб з вишитими рушниками.

Освятили воду і криницю

     
 Прокидаючись кожного ранку, ми спостерігаємо звичні нам картини природи: умиті росою квіти, ніжну зелень дерев у грі сонячних променів, веселі зграйки турботливих пташок. У цю мить відчуваємо радість і щастя, бо розуміємо - ми теж частинка цієї неповторної величі та краси. Щоб краще знати, щоб сильніше любити рідний край, треба більше подорожувати, вивчати кожний струмок, річку, ліс, болото...

     7 серпня 2017 року увійде в історію села Городище, як освячення криниці, де на Водохреще святять воду. Незважаючи на дощову погоду, біля джерела було людно. Священнослужителі звершили чин малого освячення води та освячення Хреста. Місцевий поет, член НСПУ, Микола Сидорчук, присвятив цій події вірша. Сільський бібліотекар Галина Панасюк розповіла легенду джерела і  Вдовиного болота. Сільський голова  Світлана  Соколюк  подякувала всім хто долучився до впорядкування джерела. А вокальна група "Любисток" Городищенського будинку культури подарували всім присутнім пісенні вітання. На святі також були  присутні в.о. заступника начальника Луцького міжрайонного управління водного господарства Іван Шевчик, головний інженер Анатолій Парфелюк, інженери відділу водних ресурсів Іванна Шеремета та Ірина Левинець. Зробивши відповідні аналізи, вони наголосили, що вода із джерела "Безодня" одна із найкращих в області. Хочеться подякувати керівнику ТзОВ "Городище" Анатолію Никонюку, який фінансово підтримує всі добрі справи городищан.

Толока в Городищі

     Любов до рідного краю треба розуміти, як любов до своєї Батьківщини. Кожний, хто любить свою країну, працюватиме на користь її.    
     Городищани люблять своє село, знають його історію, бережуть традиції. От і звернулись депутати сільської ради та священник Свято-Троїцького храму до сільського голови  з пропозицією облаштування місця для освячення води. Світлана Василівна охоче взялась допомогти. Вона "підняла на ноги" громаду. Бо як говориться в приказці "гуртом легко батька бити". Так і городищани вийшли на толоку. Роботи проводились не один день, але всі залишились задоволені зробленим. Найактивнішим був Федір Калістратович Христинчик, який не тільки працював, але і забезпечував всім необхідним. І не важливо, хто ти за професією: сільський голова чи водій, землевпорядник чи бібліотекар, працювали всі дружно.